Блог

Від заснування кур’єрської мережі Габсбургами до поштового відділення біля мого дому. Послуги, сервіс та інші логістичні принади. Грудень 2022

На офіційному сайті Deutsche Post DHL гордо представлено історію розвитку компанії, починаючи із 1490 років, коли Франц фон Таксіс засновує від імені сімейства династії Габсбургів сучасну поштову систему через мережу кур’єрів, яка розростається та в 16-му столітті покриває всю Західну Європу.   

        

              Я не знаю, про що мріяв Франц фон Таксіс, але через 500 років з часу його винаходу я йду до сусіднього дому, де знаходиться маленьке відділення  Deutsche Post і доброзичливі дружина чи чоловік працівники китайці обслуговують мої поштові відправлення. Лише два місяці тому я взнала, що одну книгу, якщо вона відповідає габаритам А4 та вага не перевищить 500 г можна відправити по Німеччині за мінімальним тарифом – «книга поштою» або «Büwa» і це ідеально для читачів моєї нової книги – лише 1,95 євро. Окреме задоволення в мене викликають яскраві та різноманітні марки: ти їх клеїш на пакет, як в часи мого дитинства та пишеш ручкою поштові адреси… і відправляєш… і тобі не дають ніякого трекінгового номеру, ти мусиш просто вірити, що твоя  «Büwa» дійде до отримувача… в перший час я була дуже недовірлива, я звикла що на Новій Пошті завжди тобі дають підтверджуючий документ, і Укрпошта надішле смс про отримання, в Німеччині це окрема послуга, за яку ти доплачуєш ще трошки євро…

Це було незвично, але книги доставлялися… всі мої читачі від Дрездену до Берліну, Мюнхену та решти великих міст та маленьких сіл отримали конверти із книгою.. інше питання швидкості. Тобто швидкість – питання фарту, долі чи просто збігу обставин. Я згадую про логістичний «залізний» трикутник і посміхаюся: дорого-швидко-якісно, чи дешево-повільно-якісно… поєднання завжди різноманітні, бо може бути швидко-дешево-якісно.

              Я в свій час здивувалася, коли дізналася, що DHL американська компанія була викуплена в 2002 році Deutsche Post, як очікуване продовження інвестиції після володіння контрольним пакетом акцій. Для мене ментально та культурно це були абсолютно різні компанії…Але ж глобальні виклики та можливості породжують часто дуже вдалі союзи!

Так найбільший поштовий оператор в Європі, підрозділ DHL Post & Parcel у Німеччині обслуговує 49 млн листів щодня та 5,9 млн посилок. Кожного робочого дня. А я як користувач скажу, що кур’єри мене інколи дивують, можуть зробити вигляд, що подзвонили в двері і не встигла я добігти до домофону, їх і слід простиг.. знаходжу в поштовій скринці – «Ми Вас не застали, йдіть на відділення». Добре, що воно у сусідньому будинку.. а там мої доброзичливі китайці, вони терпляче зносять мою ще не дуже німецьку мову. Крім отримання чи повернення посилок, я часто розглядаю чудові листівки, канцелярське приладдя та подарунковий папір в рулонах, також у відділенні завжди тепло і чисто, співробітники самі протирають підлогу від дощу чи талого снігу, а на вихідних їх донька інколи допомагає з відправками. Також я друкую у відділенні, бо часу завести собі принтера, якось не вистачає.. І все, немає ніяких книжок, іграшок, печива чи решти нехарактерних поштовому відділенні речей, а це, як на мене, нормально.

              Якось DHL кур’єр прийшов до мене і намагався залишити всі посилки моїх сусідам, в Німеччині так можна, просто відмічають в системі прізвище сусіда, і йому приходить повідомлення, що їх посилка в мене.. ну що я можу сказати, коли мені потрібно було в додатку гаджета кур’єра кожного разу шукати своє прізвище, і відмітити всі посилки одночасно було не можливо, а цей процес зайняв більше ніж 10 хв, і на візку було ще багато коробок, навіть заманлива можливість перезнайомитися з усіма можливими сусідами під’їзду не спокусила мене. Я відмовилась прийняти всі посилки. Кур’єр був реально злим на мене та виявив всю свою нечемність. В кур’єрів Амазону такої проблеми немає – поки що вони найшвидші кур’єри в моєму рейтингу, все це завдяки їх бізнес процесу та більш сучасному додатку, цифровий підпис вони також не просять.

              Спрощення процесів завдяки технологіям та надійність перемагають. Але знаєте, я поки що продовжу ходити до пошти, відправляти листи та «Büwa», бо там є якась поштова магія, і мої листи та посилки доставляються… і марки-наліпки, і чарівні листівки. Я згадала як мої дідусь та бабуся колекціонували листівки багато десятків років – це було так цікаво їх розглядати, ніби знайомилася із поколіннями смаків, культурних та естетичних вподобань… чи можна це порівняти із поштоматами? Ні, і не потрібно. Кожному своє.

І хоча програми сталого розвитку та кількість електромобілів для доставки посилок та пошти викликає в мене не менше захоплення ніж старі альбоми із листівками чи філателістичні  колекції, погодьтесь, Франц фон Таксіс був у свій час не менше важливим для людства ніж сучасні Ілон Маск чи Джек Ма, бо поштові станції стали вирішальними центрами розвитку сіл і міст. Цікаво як будуть виглядати поштові відділення через 50 років… чи будуть вони існувати взагалі? А марки? А листівки? Цікаво хто чи що буде обслуговувати нас?